-
1 поди сюда!
interj.gener. ¡hala! -
2 поди сюда
interj.gener. tule siia -
3 поди сюда
-
4 эй, Джон, поди сюда
Универсальный русско-английский словарь > эй, Джон, поди сюда
-
5 поди
прост.1) повел. от пойтиподи́ сюда́ — ven acá
поди́ попро́буй! — ¡anda (vete), haz la prueba!
поди́ прочь! — ¡largo de aquí!
2) в знач. вводн. сл. probablemente, quizá(s)уже́, поди́, по́здно — probablemente, ya será tarde
его́, поди́, нет до́ма — quizás no esté en casa
3) в знач. частицы mira, vayaподи́ как хорошо! — ¡vaya (mira) qué bien!, ¡qué bien!
4) в знач. межд. уст. ( посторонись) ábate, apártate, fuera* * *прост.1) повел. от пойтиподи́ сюда́ — ven acá
поди́ попро́буй! — ¡anda (vete), haz la prueba!
поди́ прочь! — ¡largo de aquí!
2) в знач. вводн. сл. probablemente, quizá(s)уже́, поди́, по́здно — probablemente, ya será tarde
его́, поди́, нет до́ма — quizás no esté en casa
3) в знач. частицы mira, vayaподи́ как хорошо! — ¡vaya (mira) qué bien!, ¡qué bien!
4) в знач. межд. уст. ( посторонись) ábate, apártate, fuera* * *interj.simpl. (посторонись) тbate, apártate, fuera, mira, probablemente, quizá (s), vaya -
6 поди
разг.1) (повелительное наклонение от глаг. «пойти») ідзі, хадзіподи сюда, поди-ка сюда!
— хадзі сюды!2) (в знач.: попытайся) паспрабуй3) вводн. сл. відаць, мусіцьа ты, поди, и поверил ему?
— а ты, відаць (мусіць), і паверыў яму?— ды вось глядзіце ж (бачыце ж, маеце ж)!поди-ка вот, что делается!
— вось глянь (бачыш), што робіцца! -
7 поди
прост.1) повел. от пойтиподи́ сюда́ — ven acá
поди́ попро́буй! — ¡anda (vete), haz la prueba!
поди́ прочь! — ¡largo de aquí!
2) в знач. вводн. сл. probablemente, quizá(s)уже́, поди́, по́здно — probablemente, ya será tarde
его́, поди́, нет до́ма — quizás no esté en casa
3) в знач. частицы mira, vayaподи́ как хорошо! — ¡vaya (mira) qué bien!, ¡qué bien!
4) в знач. межд. уст. ( посторонись) ábate, apártate, fuera* * *разг.1) вводн. сл. ( пожалуй)а) sans doute; probable que...он, поди́, уста́л — il doit être fatigué, il est sûrement fatigué
б) перев. тж. fut. antér. глагола, к которому относится (в прош. вр.)ты, поди́, забы́л меня́ — tu m'auras oublié
2) ( вот ещё) voyez-vousподи́ како́е де́ло! — voyez-vous quelle affaire!, en voilà une affaire!
••поди́-ка его́ уговори́! — allez donc le convaincre!
-
8 поди
повел = подитеподи́ сюда́! — come here!
поди́ прочь! — go away!, (be) off with you!
- поди ж ты!- поди ты! - поди ты!, подите вы! -
9 поди
повел. накл. Гпойти madalk.1. tule, mine, käi; katsu, proovi; \поди сюда tule siia, \поди прочь käi minema, \поди пойми их katsu v proovi neid mõista, mine saa neist aru;2. в функции вводн. сл. vist, arvatavasti, ilmselt; ты, \поди, не знаешь его sa vist ei tunnegi teda;3. в функции частицы mis sa veel ei taha, mine nüüd, ei või olla, mis sa ütled v kostad; \поди ты, какой удар mis sa ütled, milline löök;4. в функции межд. eest ära! hoia alt! (kutsari hoiatav hüüe) -
10 поди
прост.1) повел. от пойти2) вводн. сл. (вероятно, пожалуй) бугай, әллә, күрәсең, мөгаен, булыр, ихтималты поди всю работу уже сделал — син, мөгаен, эшләреңне бетергәнсеңдер инде
-
11 поди
[podí] imperat. diпойти1) (colloq.):2) inciso probabilmente (avv.), magariон, поди, уже встал — si sarà alzato
3) particella:поди-ка! — ma va! (guarda un po'!, davvero?)
-
12 поди
1. разг. повел. от пойти2. вводн. сл.вероятно, пожалуйихтимал, моғайынты, поди, всю работу уже сделал — һин, моғайын, бөтә эшеңде эшләгәнһеңдер әле
-
13 поди
(απλ.)1. (προστκ. αντί του «пойди») πήγαινε•поди сюда έλα εδώ•
-те прочь πηγαίνετε έξω•
-те наверх πηγαίνετε (ανεβήτε) επάνω.
2. (παρνθ. λ.) πιθανόν, μπορεί, ίσως, όπως φαίνεται. || δοκίμασε, προσπάθησε.3. (επιφ. θαυμαστικό) πωπώ! βρε! τι λες(εκεί) !4. επιφ. προειδοποιητικό παλ. φυλάξου! πρόσεχε! το νου σου!εκφρ.(да и) на-поди – βλ. на1; -
14 поди-ка сюда!
interj.gener. komm mal her! -
15 поди-ка сюда
interj.gener. tule (ometi) siia -
16 herkommen
-
17 делить нечего
( кому с кем)we (you, they) have nothing to quarrel over; there's nothing to make bad feeling between us (you, them)- Почему же нам быть врагами? Делить нам нечего. Всё разделено, всё поставлено на своё место. (А. Новиков-Прибой, Море зовёт) — 'Why should we be enemies? We have nothing to quarrel over, we know exactly where we stand.'
- Что-то, я смотрю, от жены ты бегаешь, чего вы там не поделили?.. - Чего не поделили? Делить нам нечего. Бросил я её... (А. Фадеев, Разгром) — 'What's up? I see you're running away from your wife. What did you have a row about?'... 'What did we have a row about? There's nothing for us to squabble over. I've left her....'
- Степанида, поди сюда... Да брось в молчанки играть. Вот уж теперь-то нам с тобой делить нечего. Уж теперь-то мы должны душа в душу сойтись. (В. Тендряков, Не ко двору) — 'Stepanida, come here... Now be sensible, no use pretending you're dumb. There's nothing to make bad feeling between us now. We've got to be friends.'
-
18 ка
част.1) (при повел. накл.) но, лиш, лишень, бо, ке (мн. кете), ну, (гал.) ко. [Дивіть-но на його! (Крим.). Біжи-лиш швидше в Карфагену! (Котл.). Кете-лиш (дайте-ка) кресало! (Шевч.). Геть-лишень до ката (Номис). Розкажіть-бо що-небудь (Крим.). Марусю! ходи-ке сюди (Квітка). Ходи-ко, дай-ко! (Верхр.)]. Ну-ка - а ну лиш, а ну-бо! На-ка - на лиш (лишень, бо). Нате-ка! - нате-но (-бо, -лиш);2) (при замене условного придаточного через повелит. накл.) но, лиш. [Спробуй-но зачепити - будеш битий (Ніков.). Не пий лиш нічого - будеш здоровий]; (при замене повел. накл. через условное придат.) б. [Голодний, - дала б там чого їсти (дай-ка чего покушать) (Херсонщ.)];3) (при дат. пад. местоимений: мне-ка и т. п.) бо, лишень. [Мені-бо налий. Тобі-бо вже ніколи];4) (при наречиях) о. Вона-ка! (вот где) - онде-о. Здеся-ка - осьде-о, (диал.) гесде-о;5) (в вопросит. предл.) бо. [Де-бо він ходить? Сюди-бо не прийдуть?].* * *част.-но; (при повел.) лише́, лиш, лише́нь; ( для выражения решимости) бо ( при полнозначных словах пишется через дефис)пойди́те-ка — піді́ть-но, піді́ть лише́нь
поди́-ка сюда́ — йди́-но (ходи́-но) сюди́
-
19 молодец
I. см. Молодец 4.II. 1) (юноша, парень) молодець (-дця), юнак (-ка), хлопець (-пця); (холостяк) парубок (-бка). Эй, -дец, поди-ка сюда - гей, хлопче (молодче, козаче), підійди-но сюди;2) см. Малой;3) (дока, расторопный человек) молодець, майстер (-тра), козир (-ря), зух (-ха). Он на всё -дец - він на все майстер;4) Молодец (хват, удалец) - (хлопець-)молодець (-дця), козак, юнак, зух, зух-хват, бодрак (-ка), (диал.) левенець (-нця), леґінь (-ня), (перен.) лицар, козир, ум. молодчик, козаченько, левенчик. [Так от який він лицар? Молодець на овець, а як на молодця, сам війця (Еварн.). І старий заплакав, як побачив на коневі такого юнака (Шевч.). Ой, козаченьку, левенцю! (Чуб. V). Дали мені капелюх, уже тепер вояк-зух (Головац.). Я з чоловіком спимо в хаті, а мої бодраки в сінях на холоді сплять (Звин.)]. Добрый -дец (зв. п.) - козаче-молодче, хлопче-молодче, славний козаче, (диал.) козаче- левенче. Разудалый, добрый -дец - славний козак (юнак, левенець), добрий молодець. Разудалы добры -цы - славні хлопці, славні молодці, хлопці-молодці, славне козацтво (юнацтво), славні козаки (юнаки), (только в обращении) панове-молодці. [Гей, чого хлопці, славні молодці, чого смутні, невеселі? (Пісня). Од нас, козаки, од нас, юнаки, ні один ляшок не скрився (ЗОЮР II). Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царград до султана поїдемо в гості (Шевч.)]. -дцы-ребята! - молодці-хлопці! Такой -дец, что глядеть любо - такий молодець (козак), що любо глянути (подивитися). Он вёл себя -цом - він поводився як козак (по-козацькому, по-молодецькому). -дец к -дцу, -дцы на подбор - одним лицем молодці, молодець до молодця. [Тим часом Буран устиг добрати ще десять охочих, одним лицем молодців (Корол.)]. Ай да -дец! - от так молодець! от козак! Молодец девка - козир- дівка.* * *I м`олодецфольк.молоде́ць, -дця́, хло́пець, -пця, коза́к, -аII молод`ецмолоде́ць, -дця́; ( служащий на посылках) хло́пець, -пця -
20 пойти
1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.* * *1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́2) ( начать) поча́ти; піти́3) ( начаться) поча́тися; піти́
- 1
- 2
См. также в других словарях:
поди сюда — предл, кол во синонимов: 2 • гей (48) • эй (11) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
поди — подите (разг.). 1. (простореч. также подь). Пов. накл. от пойти; то же, что пойди. Поди ко мне. Поди сюда. Поди прочь. Поди к чорту. «Молвил царь ему: и“Что скажешь? Подь поближе”.» Пушкин. «Поди, Евсей.» Гончаров. «Подите кому другому… … Толковый словарь Ушакова
поди́ — разг. 1. поди(те). повел. от пойти; то же, что пойди(те). Поди сюда. Подите прочь. □ Пашет и Анет, подите наверх, в вашу комнату, продолжала старуха, и послушайте, покойно ли спит Мари. Писемский, Сергей Петрович Хозаров и Мари Ступицына. || То… … Малый академический словарь
поди — 1. разг.; повел. 1) Пойди/ (пойди/те). Поди/ сюда. Подите прочь. 2) Попро/буй (попро/буйте), попытайся (попытайтесь). Поди сосчитай! 2. в зн. вводн. сл. Наверное, должно быть, надо полагать. Устал ста … Словарь многих выражений
поди — Разг. I. повел. 1. Пойди (пойдите). П. сюда. Подите прочь. 2. Попробуй (попробуйте), попытайся (попытайтесь). Поди сосчитай! II. в зн. вводн. сл. Наверное, должно быть, надо полагать. Устал старик, поди, за день. Далеко, поди, с этих гор видно!… … Энциклопедический словарь
ПОДИ — ПОДИ, повел., пойти; в виде нареч. Поди вот, выражает недоуменье, неприятность: вот и думай, и делай что знаешь! Поди с ним! толкуй, вразуми ка его, не сладишь, он все свое. Поди много денег у него? Он поди уж уехал? чай, надо быть, конечно,… … Толковый словарь Даля
поди — ПОДИ(ТЕ) 1. Употр. как повел. от гл. пойти (разг.). П. сюда. 2. поди, вводн. Выражает уверенное предположение (прост.). Ты, п., все дела уже переделал? • Поди (ж) ты! (разг.) выражение удивления, недоумения. Думали, всё образуется, а вот поди (ж) … Толковый словарь Ожегова
Поди — Поди: Поди (Вороновский район) деревня, Вороновский район, Гродненская область, Беларусь. Поди (Франция) коммуна во Франции, в регионе Центр, департамент Эндр, округ Исудён … Википедия
дуться — I. См. губы надуть II. (иноск.) молча гневаться (надувая губы или отдуваясь) Ср. Она немного подулась, но с тех пор и стала держать себя с ним на приятельской ноге. П. Боборыкин. Китай город. 2, 25. Ср. Это притворное, капризное дутье на Глафиру… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Дуться — (иноск.) молча гнѣваться (надувая губы, или отдуваясь). Ср. Она немного подулась, но съ тѣхъ поръ и стала держать себя съ нимъ на пріятельской ногѣ. П. Боборыкинъ. Китай городъ. 2, 25. Ср. Это притворное, капризное дутье на Глафиру было новымъ… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
НУ — НУ, межд. понудительное, понукательное: пошел, ступай; не дури, смирно. Да ну, иди, что ли! Ну, соколы, в горку! Все ну, да ну, а птрукнуть то и некому. Ну, что же молчишь? | Полно, отстань, отойди, отвяжись, не замай. А ну, тебя, говорят! Ну не… … Толковый словарь Даля